Інформація для батьків


Шановні батьки!


Сподіваємося, ви розумієте, що якість знань залежить від того, як систематично учень відвідує заняття в школі. Відповідно за Законом України „Про освіту” відповідальність за відвідування уроків дітей несуть батьки.
Пропонуємо вам ознайомитися з системою роботи ФЗОШ №12 щодо попередження пропусків занять учнями закладу освіти.
1.                    Щоденно класний керівник здійснює контроль за відвідуванням занять учнями, відзначає відсутніх у класному журналі, записує прізвище учня (вказує на причину), записує відсутніх у кінці обліку пропуску уроків учнями школи.
2.                    Батьки зобов’язані своєчасно інформувати класного керівника про причину відсутності дитини (учня) до початку занять в перший же день його відсутності на уроках.
3.                    Виправдувальним документом про відсутність учня на уроках враховуються:
-          медична довідка з печаткою лікаря і установи;
-          записка від батьків (1-2) дня;
4.                    Відпускати учнів з уроків по важливим причинам дозволяється класному керівникові, або учителю - предметнику, про це в той же день письмово повинно бути повідомлено заступнику директора з НВР або черговому адміністратору.
5.                    Випускати учнів із школи дозволяється тільки по записці (установленого зразка) класного керівника або чергового вчителя по школі.
6.                    Класний керівник в кінці тижня здає інформацію про відвідування занять учнями (за установленим зразком):
-          ПІБ учнів пропустивши заняття;
-          кількість пропущених уроків;
-          причини;
-          вжиті міри.
7.                    Заступнику директора з НВР постійно здійснювати контроль за веденням документації і за рахунком відвідування та прийняття мір до учнів, які ухиляються від навчання.



Ознайомлені батьки:                                                                                              Підпис:


Пам'ятка батькам "Контролюємо виконання домашніх завдань"

Шановні батьки! Контролюючи виконання домашніх завдань, проявляйте терпіння і повагу до особисті вашої дитини.
  1. Не порівнюйте вміння Вашої дитини з умінням інших дітей.
  2. Не кричіть, краще з'ясуйте причину відсутності в дитини вміння виконувати задану вправу.
  3. Створіть умови для успішного виконання дитиною домашнього завдання.
  4. Не намагайтеся виконати замість своєї дитини домашнє завдання.
  5. Заохочуйте наполегливість у досягненні мети.
  6. Вимагайте від своєї дитини уважного ознайомлення з інструкцією щодо виконання навчальних завдань,формулювання питань.
  7. Учіть дитину детально ознайомлюватися зі змістом матеріалу в підручнику, довіднику, з правилами й інструкціями.
  8. Розвивайте увагу дитини і її уважність під час виконання домашнього завдання.
  9. Хваліть дитину за своєчасне і якісне виконання домашнього завдання.
  10. Розповідайте про досягнення дитини іншим членам родини.
  11. Для того щоби полегшити своїй дитині виконання домашнього завдання, придбайте їй енциклопедії, словники й довідники з різних предметів, довідники на інформаційних носіях.
  12. Формуйте звичку доводити розпочату справу до кінця, навіть якщо доведеться чимось пожертвувати.
  13. Купляйте своїй дитині логічні ігри, що сприяють формуванню посидючості,терпіння й відповідальності.
  14. Не відмахуйтесь від питань дитини. Цим ви збільшуєте кількість проблем, пов'язаних із підготовкою домашніх завдань. 

Пам’ятка батькам
ПАМ´ЯТКА БАТЬКАМ 
НАЙПЕРША УМОВА РОЗУМНОЇ БАТЬКІВСЬКОЇ ЛЮБОВІ-
ВОЛОДІТИ ПОВНОЮ ДОВІРОЮ ДІТЕЙ, І ЩАСЛИВІ ДІТИ, КОЛИ ДЛЯ НИХ ВІДКРИТІ БАТЬКІВСЬКІ ГРУДИ Й ОБІЙМИ, КОТРІ ЗАВЖДИ ГОТОВІ ЇХ ПРИЙНЯТИ, І ПРАВИХ І ВИННИХ, І В ЯКІ ВОНИ ЗАВЖДИ МОЖУТЬ КИНУТИСЯ БЕЗ СТРАХУ Й СУМНІВІВ

В.Г Бєлінський

К.Д Ушинський визначив, що в людини є прагнення бути і прагнення жити. Прагнення бути – це потреба в самозбереженні, у безпеці.
Прагнення жити – це потреба розвитку, належних умов для цього розвитку. Абсолютно все у Вашій дитині залежить від того, як ви ставитеся до цих двох первинних потреб – задовольняєте їх чи станете на їхньому шляху
Дорогі батьки! Ви – найперші й найважливіші вчителі Вашої дитини. Перша її школа – Ваш дім. Дві речі Ви можете подарувати своїй дитині на все життя: одна – коріння, а друга – крила

– Вірте у свою дитину! Ця віра – безкінечна любов, постійна причетність аж до самозречення, захист.

– Ніколи і ні з ким не порівнюйте свою і чужу дитину. Вона єдина на всій планеті і тому незрівнянна

– Завжди підбадьорюйте дітей. Намагайтеся помітити в них навіть найменші успіхи.
– Завжди дотримуйтеся простого педагогічного правила: вселяти впевненість і допомагати!
– Діти вчаться не на помилках, а на своїх успіхах, досягненнях. Діти вчаться через додавання позитивного, а не через віднімання негативного.
– Розбираючи помилки, доходьте до одного з двох рішень: або визнати дитину невинною, або простити її
– Не будьте скупі на подяки. Душа дитини росте не на тих «Спасибі», які вона каже, а на тих, котрі скажете їй Ви.
– Будьте послідовні у Ваших словах і вчинках
– Голос і погляд – перші інструменти спілкування
– Доброта, серйозність плюс трохи гумору – ось найкращий рецепт для батьківського голосу
– Пам’ятайте дві формули людського щастя; одна – «само» – означає самореалізацію духовних і фізичних сил особистості; друга – «спів»: співпричетність,співпереживання, спів страждання, співучасть,співпраця
– Живіть разом з дітьми, а не за них і не для них
– Давайте дитині змогу побути на самоті
– Не будьте надто нав’язливі, але й не ігноруйте потреби дитини в турботі
– Розвивайте в родині культуру прохання
А.С Макаренко

– Надавайте великого значення завершенню дитиною початого

– Навчіть дітей доцільно розпоряджатися часом

– Дозволяйте дитині нести відповідальність за свої вчинки

– Привчайте дитину до щедрості
– Світ різноманітний, але нехай ваша дитина пам’ятає:
– Усе на світі або чесно, або нечесно
– Усе на світі – або добро, або зло
– Усе на світі – красиво, або некрасиво
В.О Сухомлинський
Почуйте серцем голос Вашої дитини
• Окрім їжі, дайте мені тепло сердечність, безпечний спокій і вашу любов.
• Дозвольте втішатися моїми замислами у цьому дивному світі постійних змін.
• Дозвольте у міру своїх сил сідати, соватись, вставати, ходити, бігати, лазити, скакати.
• Не кажіть, що я співаю, бавлюся чи експериментую “Забагато, задовго, зачасто”.
• Дозвольте мені ставити питання і отримувати чесні відповіді, а також експериментувати, шукати і досліджувати.
• Не ідентифікуйте ваші почуття і думки з природними потребами мого організму.
• Не карайте мене, коли я й так переживаю за невдачі, сама ж бо невдача є вже карою для мене.
• Говоріть до мене серцем, очима, посмішкою, вашими руками: ваші слова не завжди мені зрозумілі.
• Нехай довкола мене живуть гарні і лагідні люди.
• Нехай тут царює мир – передумова мого розвитку.
• У вашій хаті відпустіть мені у власність один куточок і частину вашої уваги та вашого часу.
• Навчіть мене розуміти й відчувати красу і тішитися – радіти з усього, хоч би навіть і з найбільшою дурнички.
• Підтримуйте та заохочуйте мене до праці, навіть і тоді, коли я роблю ще сотні помилок.
• Будьте терплячі до мого безладдя, я ж бо є тільки дитиною і учнем.
• Надайте і мені частину відповідальності, вимірену до моїх сили і моїх можливостей.
• Навчіть мене брати участь у забаві, зайнятті і праці.
• Зважайте на мої забави і з них робіть висновки, як даватиму собі раду із життя і його труднощами.
• Коли загадаєте мені зробити це або те, скажіть також “як” і “чому”.
• Учиніть усе, щоб я відчувала свою значимість і потрібність для вас, своє місце у планах вашої родини та школи.
• Будьте до мене доброзичливі та лояльні, щоб я навчалася відплачувати іншим людям тим самим.
• Покажіть, як дотримувати обіцянки, слова.
• Не думайте про мене лише як про немовля, коли я хочу рости і бути великою.
• Нехай ніколи не боюся втратити Вашу любов. Не накидайте мені Ваших переляків і острахів.
• Допоможіть мені потроху перемагати біль і марні забаганки, і тішитися майбутніми радощами.
• Навчіть мене рівноваги, коли ви на мене гніваєтеся, але не боятися гніву, коли він справедливий і виправданий.
Розвинений розум, поєднаний з високим сумлінням, називається інтелігентністю.
!!! РОСТІТЬ ДИТИНУ ТАК, ЩОБ У ЦЬОМУ СВІТІ СТАЛО НА ОДНОГО ІНТЕЛІГЕНТА БІЛЬШЕ
Але в першому складнику мається на увазі:
• Не той розум, який виховується за допомогою головоломок і кросвордів
• Не той розум, який дає змогу здібним дітям швидко розвязувати математичні і фізичні задачі
• Не той розум, який живе в пальцях хлопчака- технаря і дозволяє йому творити чудеса викруткою і паяльником
• Але вихованням дається той розум, який розрізняє добро і зло, розум для пізнання істини – той, який є основою людського духу і разом з любов´ю визначає його сили.
• Розвиваючи в дитині розум, розповідайте, що він потрібен для добра і пошуку істини, а не для хитрості та егоїзму
• Розвиваючи силу, підкреслюйте , що вона потрібна для того, щоб відновити справедливість, захистити слабких, а не сама по собі
• Плекаючи талант, поясніть, що він має ціну лише тоді, коли допомагає людям жити, піднімає їх ще на один щабель у розвитку, а не для задоволення власної пихи чи честолюбства
Одним словом, треба завжди памятати слова Монтеня:
«Тому хто не осягнув науки добра, усяка інша наука завдає лише шкоди»
Сім батьківських заповідей
• 1. Не вважайте дитину своєю власністю – вона Божа.
• 2. Любіть її такою, якою вона є, навіть якщо вона не надто талановита, не в усьому досягає успіху…
• 3. Не очікуйте, що вона виросте саме такою, якою хочете ви, – допоможіть їй стати собою.
• 4. Запам’ятайте: найголовніший ваш обов’язок – розуміти й втішати.
• 5. Не переймайтесь, якщо не можете чогось зробити для сина чи дочки. Найгірше, якщо можете, але не робите.
• 6. Усвідомте: для дитини зроблено не все.
• 7. Не очікуйте на вічну вдячність: ви дали життя своїй дитині, вона віддячить вашим онукам.


Почуйте серцем голос Вашої дитини
·        Окрім їжі, дайте мені тепло сердечність, безпечний спокій і вашу любов.
·        Дозвольте втішатися моїми замислами у цьому дивному світі постійних змін.
·        Дозвольте у міру своїх сил сідати, соватись, вставати, ходити, бігати, лазити, скакати.
·        Не кажіть, що я співаю, бавлюся чи експериментую “Забагато, задовго, зачасто”.
·        Дозвольте мені ставити питання і отримувати чесні відповіді, а також експериментувати, шукати і досліджувати.
·        Не ідентифікуйте ваші почуття і думки з природними потребами мого організму.
·        Не карайте мене, коли я й так переживаю за невдачі, сама ж боневдача є вже карою для мене.
·        Говоріть до мене серцем, очима, посмішкою, вашими руками: ваші слова не завжди мені зрозумілі.
·        Нехай довкола мене живуть гарні і лагідні люди.
·        Нехай тут царює мир – передумова мого розвитку.
·        У вашій хаті відпустіть мені у власність один куточок і частину вашої уваги та вашого часу.
·        Навчіть мене розуміти й відчувати красу і тішитися – радіти з усього, хоч би навіть і з найбільшою дурнички.
·        Підтримуйте та заохочуйте мене до праці, навіть і тоді, коли я роблю ще сотні помилок.
·        Будьте терплячі до мого безладдя, я ж бо є тільки дитиною і учнем.
·        Надайте і мені частину відповідальності, вимірену до моїх сили і моїх можливостей.
·        Навчіть мене брати участь у забаві, зайнятті і праці.
·        Зважайте на мої забави і з них робіть висновки, як даватиму собі раду із життя і його труднощами.
·        Коли загадаєте мені зробити це або те, скажіть також “як” і “чому”.
·        Учиніть усе, щоб я відчувала свою значимість і потрібність для вас, своє місцеу планах вашої родини та школи.
·        Будьте до мене доброзичливі та лояльні, щоб я навчалася відплачувати іншим людям тим самим.
·        Покажіть, як дотримувати обіцянки, слова.
·        Не думайте про мене лише як про немовля, коли я хочу рости і бути великою.
·        Нехай ніколи не боюся втратити Вашу любов. Не накидайте мені Ваших переляків і острахів.
·        Допоможітьменіпотрохуперемагатибіль і марнізабаганки, і тішитися майбутніми радощами.
·        Навчіть мене рівноваги, коли ви на мене гніваєтеся, але не боятисягніву, коли вінсправедливий і виправданий.
Сім батьківських заповідей
Не вважайте дитину своєю власністю – вона Божа.
Любіть її такою, якою вона є, навіть якщо вона не надто талановита, не в усьому досягає успіху…
Не очікуйте, що вона виросте саме такою, якою хочете ви, – допоможіть їй стати собою.
Запам’ятайте: найголовніший ваш обов’язок – розуміти й втішати.
Не переймайтесь, якщо не можете чогосьзробити для синачи дочки. Найгірше, якщо можете, але не робите.
У свідомте: для дитини зроблено не все.

Не очікуйте на вічну вдячність: ви дали життя своїй дитині, вона віддячить вашим онукам.


Немає коментарів:

Дописати коментар