Шановні батьки!
Сподіваємося,
ви розумієте, що якість знань залежить від того, як систематично учень відвідує
заняття в школі. Відповідно за Законом України „Про освіту” відповідальність за
відвідування уроків дітей несуть батьки.
Пропонуємо
вам ознайомитися з системою роботи ФЗОШ №12 щодо попередження пропусків занять
учнями закладу освіти.
1.
Щоденно класний керівник здійснює контроль за
відвідуванням занять учнями, відзначає відсутніх у класному журналі, записує
прізвище учня (вказує на причину), записує відсутніх у кінці обліку пропуску
уроків учнями школи.
2.
Батьки зобов’язані своєчасно інформувати класного
керівника про причину відсутності дитини (учня) до початку занять в перший же
день його відсутності на уроках.
3.
Виправдувальним документом про відсутність учня на
уроках враховуються:
-
медична довідка з печаткою лікаря і установи;
-
записка від батьків (1-2) дня;
4.
Відпускати учнів з уроків по важливим причинам
дозволяється класному керівникові, або учителю - предметнику, про це в той же
день письмово повинно бути повідомлено заступнику директора з НВР або черговому
адміністратору.
5.
Випускати учнів із школи дозволяється тільки по
записці (установленого зразка) класного керівника або чергового вчителя по
школі.
6.
Класний керівник в кінці тижня здає інформацію про
відвідування занять учнями (за установленим зразком):
-
ПІБ учнів пропустивши заняття;
-
кількість пропущених уроків;
-
причини;
-
вжиті міри.
7.
Заступнику директора з НВР постійно здійснювати
контроль за веденням документації і за рахунком відвідування та прийняття мір
до учнів, які ухиляються від навчання.
Ознайомлені батьки: Підпис:
Пам'ятка батькам "Контролюємо виконання домашніх завдань"
Шановні батьки! Контролюючи виконання домашніх завдань, проявляйте терпіння і повагу до особисті вашої дитини.
- Не порівнюйте вміння Вашої дитини з умінням інших дітей.
- Не кричіть, краще з'ясуйте причину відсутності в дитини вміння виконувати задану вправу.
- Створіть умови для успішного виконання дитиною домашнього завдання.
- Не намагайтеся виконати замість своєї дитини домашнє завдання.
- Заохочуйте наполегливість у досягненні мети.
- Вимагайте від своєї дитини уважного ознайомлення з інструкцією щодо виконання навчальних завдань,формулювання питань.
- Учіть дитину детально ознайомлюватися зі змістом матеріалу в підручнику, довіднику, з правилами й інструкціями.
- Розвивайте увагу дитини і її уважність під час виконання домашнього завдання.
- Хваліть дитину за своєчасне і якісне виконання домашнього завдання.
- Розповідайте про досягнення дитини іншим членам родини.
- Для того щоби полегшити своїй дитині виконання домашнього завдання, придбайте їй енциклопедії, словники й довідники з різних предметів, довідники на інформаційних носіях.
- Формуйте звичку доводити розпочату справу до кінця, навіть якщо доведеться чимось пожертвувати.
- Купляйте своїй дитині логічні ігри, що сприяють формуванню посидючості,терпіння й відповідальності.
- Не відмахуйтесь від питань дитини. Цим ви збільшуєте кількість проблем, пов'язаних із підготовкою домашніх завдань.
Пам’ятка батькам
ПАМ´ЯТКА
БАТЬКАМ
НАЙПЕРША УМОВА РОЗУМНОЇ БАТЬКІВСЬКОЇ ЛЮБОВІ-
НАЙПЕРША УМОВА РОЗУМНОЇ БАТЬКІВСЬКОЇ ЛЮБОВІ-
ВОЛОДІТИ ПОВНОЮ ДОВІРОЮ ДІТЕЙ, І ЩАСЛИВІ ДІТИ, КОЛИ ДЛЯ НИХ ВІДКРИТІ
БАТЬКІВСЬКІ ГРУДИ Й ОБІЙМИ, КОТРІ ЗАВЖДИ ГОТОВІ ЇХ ПРИЙНЯТИ, І ПРАВИХ І ВИННИХ,
І В ЯКІ ВОНИ ЗАВЖДИ МОЖУТЬ КИНУТИСЯ БЕЗ СТРАХУ Й СУМНІВІВ
В.Г Бєлінський
К.Д Ушинський визначив, що в людини є
прагнення бути і прагнення жити. Прагнення бути – це потреба в самозбереженні,
у безпеці.
Прагнення жити – це потреба розвитку, належних умов для цього розвитку. Абсолютно все у Вашій дитині залежить від того, як ви ставитеся до цих двох первинних потреб – задовольняєте їх чи станете на їхньому шляху
Прагнення жити – це потреба розвитку, належних умов для цього розвитку. Абсолютно все у Вашій дитині залежить від того, як ви ставитеся до цих двох первинних потреб – задовольняєте їх чи станете на їхньому шляху
Дорогі батьки! Ви – найперші й найважливіші вчителі
Вашої дитини. Перша її школа – Ваш дім. Дві речі Ви можете подарувати своїй
дитині на все життя: одна – коріння, а друга – крила
– Вірте у свою дитину! Ця віра – безкінечна любов, постійна причетність аж до
самозречення, захист.
– Ніколи і ні з ким не порівнюйте свою і чужу дитину. Вона єдина на всій
планеті і тому незрівнянна
– Завжди підбадьорюйте дітей. Намагайтеся помітити в них навіть найменші
успіхи.
– Завжди дотримуйтеся простого педагогічного правила: вселяти впевненість і
допомагати!
– Діти вчаться не на помилках, а на своїх успіхах, досягненнях. Діти вчаться
через додавання позитивного, а не через віднімання негативного.
– Розбираючи помилки, доходьте до одного з двох рішень: або визнати дитину
невинною, або простити її
– Не будьте скупі на подяки. Душа дитини росте не на тих «Спасибі», які вона
каже, а на тих, котрі скажете їй Ви.
– Будьте послідовні у Ваших словах і вчинках
– Голос і погляд – перші інструменти спілкування
– Доброта, серйозність плюс трохи гумору – ось найкращий рецепт для
батьківського голосу
– Пам’ятайте дві формули людського щастя; одна – «само» – означає
самореалізацію духовних і фізичних сил особистості; друга – «спів»:
співпричетність,співпереживання, спів страждання, співучасть,співпраця
– Живіть разом з дітьми, а не за них і не для них
– Давайте дитині змогу побути на самоті
– Не будьте надто нав’язливі, але й не ігноруйте потреби дитини в турботі
– Розвивайте в родині культуру прохання
А.С Макаренко
– Надавайте великого значення завершенню дитиною
початого
– Навчіть дітей доцільно розпоряджатися часом
– Дозволяйте дитині нести відповідальність за свої вчинки
– Привчайте дитину до щедрості
– Світ різноманітний, але нехай ваша дитина пам’ятає:
– Усе на світі або чесно, або нечесно
– Усе на світі – або добро, або зло
– Усе на світі – красиво, або некрасиво
В.О Сухомлинський
Почуйте серцем голос Вашої дитини
• Окрім їжі, дайте мені тепло сердечність, безпечний спокій і вашу любов.
• Дозвольте втішатися моїми замислами у цьому дивному світі постійних змін.
• Дозвольте у міру своїх сил сідати, соватись, вставати, ходити, бігати,
лазити, скакати.
• Не кажіть, що я співаю, бавлюся чи експериментую “Забагато, задовго,
зачасто”.
• Дозвольте мені ставити питання і отримувати чесні відповіді, а також
експериментувати, шукати і досліджувати.
• Не ідентифікуйте ваші почуття і думки з природними потребами мого організму.
• Не карайте мене, коли я й так переживаю за невдачі, сама ж бо невдача є вже
карою для мене.
• Говоріть до мене серцем, очима, посмішкою, вашими руками: ваші слова не
завжди мені зрозумілі.
• Нехай довкола мене живуть гарні і лагідні люди.
• Нехай тут царює мир – передумова мого розвитку.
• У вашій хаті відпустіть мені у власність один куточок і частину вашої уваги
та вашого часу.
• Навчіть мене розуміти й відчувати красу і тішитися – радіти з усього, хоч би
навіть і з найбільшою дурнички.
• Підтримуйте та заохочуйте мене до праці, навіть і тоді, коли я роблю ще сотні
помилок.
• Будьте терплячі до мого безладдя, я ж бо є тільки дитиною і учнем.
• Надайте і мені частину відповідальності, вимірену до моїх сили і моїх
можливостей.
• Навчіть мене брати участь у забаві, зайнятті і праці.
• Зважайте на мої забави і з них робіть висновки, як даватиму собі раду із
життя і його труднощами.
• Коли загадаєте мені зробити це або те, скажіть також “як” і “чому”.
• Учиніть усе, щоб я відчувала свою значимість і потрібність для вас, своє
місце у планах вашої родини та школи.
• Будьте до мене доброзичливі та лояльні, щоб я навчалася відплачувати іншим
людям тим самим.
• Покажіть, як дотримувати обіцянки, слова.
• Не думайте про мене лише як про немовля, коли я хочу рости і бути великою.
• Нехай ніколи не боюся втратити Вашу любов. Не накидайте мені Ваших переляків
і острахів.
• Допоможіть мені потроху перемагати біль і марні забаганки, і тішитися
майбутніми радощами.
• Навчіть мене рівноваги, коли ви на мене гніваєтеся, але не боятися гніву,
коли він справедливий і виправданий.
Розвинений розум, поєднаний з високим сумлінням, називається
інтелігентністю.
!!! РОСТІТЬ ДИТИНУ ТАК, ЩОБ У ЦЬОМУ СВІТІ
СТАЛО НА ОДНОГО ІНТЕЛІГЕНТА БІЛЬШЕ
Але в першому складнику мається на увазі:
• Не той розум, який виховується за допомогою головоломок і кросвордів
• Не той розум, який дає змогу здібним дітям швидко розвязувати математичні і
фізичні задачі
• Не той розум, який живе в пальцях хлопчака- технаря і дозволяє йому творити
чудеса викруткою і паяльником
• Але вихованням дається той розум, який розрізняє добро і зло, розум для
пізнання істини – той, який є основою людського духу і разом з любов´ю визначає
його сили.
• Розвиваючи в дитині розум, розповідайте, що він потрібен для добра і пошуку
істини, а не для хитрості та егоїзму
• Розвиваючи силу, підкреслюйте , що вона потрібна для того, щоб відновити
справедливість, захистити слабких, а не сама по собі
• Плекаючи талант, поясніть, що він має ціну лише тоді, коли допомагає людям
жити, піднімає їх ще на один щабель у розвитку, а не для задоволення власної
пихи чи честолюбства
Одним словом, треба завжди памятати слова Монтеня:
«Тому хто не осягнув науки добра, усяка інша наука завдає лише шкоди»
Сім батьківських заповідей
• 1. Не вважайте дитину своєю власністю – вона Божа.
• 2. Любіть її такою, якою вона є, навіть якщо вона не надто талановита, не в
усьому досягає успіху…
• 3. Не очікуйте, що вона виросте саме такою, якою хочете ви, – допоможіть їй
стати собою.
• 4. Запам’ятайте: найголовніший ваш обов’язок – розуміти й втішати.
• 5. Не переймайтесь, якщо не можете чогось зробити для сина чи дочки.
Найгірше, якщо можете, але не робите.
• 6. Усвідомте: для дитини зроблено не все.
• 7. Не очікуйте на вічну вдячність: ви дали життя своїй дитині, вона віддячить
вашим онукам.
Почуйте серцем голос Вашої дитини
·
Окрім їжі, дайте мені тепло сердечність,
безпечний спокій і вашу любов.
·
Дозвольте втішатися моїми замислами у
цьому дивному світі постійних змін.
·
Дозвольте у міру своїх сил сідати, соватись,
вставати, ходити, бігати, лазити, скакати.
·
Не кажіть, що я співаю, бавлюся чи експериментую “Забагато, задовго, зачасто”.
·
Дозвольте мені ставити питання і
отримувати чесні відповіді, а також експериментувати, шукати і досліджувати.
·
Не ідентифікуйте ваші почуття і думки з
природними потребами мого організму.
·
Не карайте мене, коли я й так переживаю за
невдачі, сама ж боневдача є вже карою для мене.
·
Говоріть до мене серцем, очима, посмішкою,
вашими руками: ваші слова не завжди мені зрозумілі.
·
Нехай довкола мене живуть гарні і лагідні
люди.
·
Нехай тут царює мир – передумова мого
розвитку.
·
У вашій хаті відпустіть мені у власність один
куточок і частину вашої уваги та вашого часу.
·
Навчіть мене розуміти й відчувати красу і
тішитися – радіти з усього, хоч би навіть і з найбільшою дурнички.
·
Підтримуйте та заохочуйте мене до праці,
навіть і тоді, коли я роблю ще сотні помилок.
·
Будьте терплячі до мого безладдя, я ж бо є
тільки дитиною і учнем.
·
Надайте і мені частину відповідальності,
вимірену до моїх сили і моїх можливостей.
·
Навчіть мене брати участь у забаві,
зайнятті і праці.
·
Зважайте на мої забави і з них робіть
висновки, як даватиму собі раду із життя і його труднощами.
·
Коли загадаєте мені зробити це або те,
скажіть також “як” і “чому”.
·
Учиніть усе, щоб я відчувала свою
значимість і потрібність для вас, своє місцеу планах вашої родини та школи.
·
Будьте до мене доброзичливі та лояльні,
щоб я навчалася відплачувати іншим людям тим самим.
·
Покажіть, як дотримувати обіцянки, слова.
·
Не думайте про мене лише як про немовля, коли
я хочу рости і бути великою.
·
Нехай ніколи не боюся втратити Вашу любов.
Не накидайте мені Ваших переляків і острахів.
·
Допоможітьменіпотрохуперемагатибіль і
марнізабаганки, і тішитися майбутніми радощами.
·
Навчіть мене рівноваги, коли ви на мене
гніваєтеся, але не боятисягніву, коли вінсправедливий і виправданий.
Сім батьківських
заповідей
Не вважайте дитину своєю власністю – вона Божа.
Любіть її такою, якою вона є, навіть якщо вона не надто
талановита, не в усьому досягає успіху…
Не очікуйте, що вона виросте саме такою, якою хочете ви, –
допоможіть їй стати собою.
Запам’ятайте: найголовніший ваш обов’язок – розуміти й
втішати.
Не переймайтесь, якщо не можете чогосьзробити для синачи
дочки. Найгірше, якщо можете, але не робите.
У свідомте: для дитини зроблено не все.
Не очікуйте на вічну вдячність: ви дали життя своїй дитині,
вона віддячить вашим онукам.
Немає коментарів:
Дописати коментар